Встановлення факту родинних відносин
Одна з поширених проблем, з якою громадяни звертаються до фахівців Білопільського бюро правової допомоги – це встановлення факту родинних відносин.
Родинні відносини (споріднення) – це кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків особи. У правовому значенні факт родинних відносин має як пряме споріднення, так і не пряме (бокове), коли родинні зв’язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Для кровного споріднення характерним є ступені споріднення, тобто кількість народжень, що пов’язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв’язках.
Факт родинних відносин встановлюється для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих чи майнових прав або ж підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав: права на спадщину, права на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Встановити факт родинних відносин можливо:
- у досудовому порядку (звернувшись до органу реєстрації актів цивільного стану);
- судовому порядку (звернувшись із відповідною заявою до суду)
Часто питання встановлення факту родинних відносин вирішується шляхом отримання документів через органи державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неможливості одержанні або відновлення документа, який свідчить про факт родинних відносин (наприклад, свідоцтво про народження) в органах РАЦС необхідно отримати відмову або роз’яснення із зазначенням причин.
Після отримання документу про неможливість встановлення факту родинних відносин у досудовому порядку. Заявник має право подати до суду за місцем його проживання заяву про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:
- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
- особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 ЦК України усунений від права на спадкування.
Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року визначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Згідно зі статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
За подання заяви до суду особа сплачує судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів тощо. У разі, якщо на особу, яка звертається до суду, розповсюджуються зазначені пільги по сплаті судового збору, докази на підтвердження цього мають бути приєднані до заяви, тобто заявник повинен надати завірену копію посвідчення інваліда І або ІІ групи тощо.
Звертаємо Вашу увагу на те, що рішення суду про встановлення факту родинних відносин не дає права на внесення виправлень, змін, доповнень у актовий запис, видачу нового паспорта.
Інформує Білопільське бюро правової допомоги
