Шановні земляки, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції!
В історії України є багато скорботних дат, які щемлять серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року. У цей день, 39 років тому вогонь Чорнобиля опалив долі мільйонів людей, породив кількість проблем, які з часом змінилися, але не зникли.
Чорнобильська катастрофа – це невидане горе, яке не піддається жодному виміру, невиліковна рана нашого народу, біль якої передається із покоління в покоління, а її справжні масштаби та наслідки дають про себе знати по сьогоднішній день.
З гордістю та шаною ми згадуємо сьогодні героїчний подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції, наших земляків, які вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка здатна вмить буквально випалити усе живе. Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров’я стали фатальними для багатьох з них…
Низький уклін ліквідаторам аварії. Вічна пам’ять тим, хто вже не з нами. Щира подяка всім, хто продовжує працювати на ЧАЕС в умовах воєнного стану.
Нехай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир та спокій. Нехай Бог оберігає нашу землю і дарує мир та добру долю незламній Україні.
Річківський сільський голова Микола Солодовник
